нагуливать

нагулять

1) (наживать гульбою) нагулювати, нагуляти, вигулювати, вигуляти, (о мног.) понагулювати, повигулювати що, кого, чого. [Дожирувалася з хлопцями, що й дитину нагуляла (Полт.)];

2) (приобретать отдыхом) нагулювати, нагуляти, надбавати, надбати, придбавати, придбати, накохувати, накохати, (о мног.) понадбавати и т. п. що, чого. -лял себе пять фунтов за месяц - придбав (накохав) собі п'ять фунтів за місяць;

3) (выпасать скот) випасати, випасти, (о мног.) повипасати кого, що. Нагулянный -

1) нагуляний, вигуляний, пона[пови]гулюваний;

2) нагуляний, надбаний, придбаний, накоханий, понадбаваний и т. п.;

3) випасений, повипасаний. -ться -

1) (стр. з.) нагулюватися, бути нагулюваним, нагуляним, понагулюваним и т. п.;

2) нагулюватися, нагулятися, вигулюватися, вигулятися, (о мног.) понагулюватися, повигулюватися. [От нагулялись і полягали усі спати (Рудч.). Гості добре вигулялись і виголодались (Н.-Лев.). Дівчата понагулювались (Богодух.)];

3) (тучнеть) випасатися, випастися, відпасатися, відпастися, нагулювати (накохувати), нагуляти (накохати) сала (сальця). [Худоба в нас на толоці не випасається, а худне (Полт.). Відпасся людським потом (Київщ.). Накохав собі сальця (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - нагул`ять

нагу́лювати, -люю, -люєш, нагуля́ти и мног. понагу́лювати; (скот) випаса́ти, ви́пасти и мног. повипаса́ти